Історія Придніпровської залізниці починається з 15 листопада 1873 року.

Придніпровська залізниця обслуговує Дніпропетровську і Запорізьку області, Автономну республіку Крим та окремі райони ще п’яти областей України. Загальна протяжність її колій складає понад 3250 кілометрів, з них 58,3% електрифіковано, 83,5% колій обладнано автоматичним регулюванням руху, 90% станцій мають електричну централізацію. До складу залізниці входять чотири дирекції залізничних перевезень, перевізна робота виконується 244 станціями, з них 4 сортувальні, 7 пасажирських, 67 вантажних, 19 дільничних.

По території Придніпровської залізниці проходить транспортний коридор, яким перевозяться нафтопродукти.

Історія створення Придніпровської залізниці

У 1862 р. перший міністр шляхів сполучення Росії висунув проект будівництва залізниці від Катеринослава до Донецького вугільного басейну.

15 листопада 1873 р. Відкрито регулярний рух поїздів на ділянках Синельникове - Катеринослав і Лозова - Олександрівськ (нині Запоріжжя).

22 квітня 1875 р. Уряд затвердив план будівництва ділянок дороги від ст. Казанка до ст. Катеринослав і від ст. Ясинувата до ст. Синельникове.

18 травня 1884 р. Відкрито рух поїздів на ділянках Ясинувата - Синельникове і Казанка - Катеринослав. Зданий в експлуатацію залізничний міст через Дніпро.

У 1898 р. побудовано залізничну лінію Колачевске – П’ятихатки -Любомирівка (нині Верховцево).

У 1899 р. відкрито рух поїздів у напрямку Чаплине - Бердянськ.

У 1904 р. введено в експлуатацію другу Єкатерининську залізницю. 

22 лютого 1908 р. зданий в експлуатацію Кичкасский міст через Дніпро. Відкрито наскрізний рух по другій Єкатерининській залізниці.

У 1913 р. Єкатерининська залізниця перевезла 2 млрд. 300 млн. пудів різних вантажів, одержавши прибуток у 40 млн. карбованців - рекорд залізничного транспорту в Росії.

У 1915 р. закінчено будівництво залізничної лінії Євпаторія - Сарабуз (нині Остряково).

У грудні 1917 р. на дорозі встановлено самоврядування. Посада начальника залізниці скасована.

У 1920 р. введено в експлуатацію ділянку Джанкой - Армянськ.

У 1922 р. колективу Єкатерининської залізниці вручені ордена Трудового Червоного Прапора УРСР за дострокове відновлення Кичкасского моста.        

У 1927 р. введено в дію лінію Нижньодніпровськ - Костянтиноград.

У 1930 р. відкрито сортувальну станцію Нижньодніпровськ-Вузол.

У 1932 р. закінчено будівництво локомотивного депо Нижньодніпровськ-Вузол.

25 грудня 1935 р. вступила до ладу перша електрифікована ділянка Долгинцеве - Запоріжжя.

4 січня 1936 р. Єкатерининська залізниця була перейменована на Сталінську.

9 травня 1944 р. Радянська армія завершила звільнення Сталінської залізниці від фашистських військ.

23 вересня 1946 р. на залізниці утворено п'ять відділень: Дніпропетровське, Долгинцевське, Запорізьке, Мелітопольське, Сімферопольське.

У 1953 р. утворено службу електрифікації та енергозабезпечення.

У грудні 1959 р. закінчено електрифікацію напрямку П’ятихатки - Чаплине.

У 1960 р. електрифіковано ділянку Верховцеве - Долгинцеве.

15 листопада 1961 р. Сталінська залізниця перейменована в Придніпровську.

У грудні 1965 р. електрифікований напрямок Лозова - Запоріжжя.

27 грудня 1965 р. введена до ладу відновлена ділянка Павлоград - Новомосковськ-Дніпровський.

3 лютого 1971 р. президія Верховної Ради СРСР нагородила Придніпровську залізницю орденом Леніна за забезпечення високих показників у роботі.

15 листопада 1973 р. святкування 100-річчя залізниці. Відновлено випуск дорожньої газети "Придніпровська магістраль".

У грудні 1991 р. утворено Державну адміністрацію залізничного транспорту України Укрзалізниця, до складу якої входить Придніпровська залізниця.

У 1994 р. Дніпропетровське відділення залізниці перетворено в державне підприємство з перевезення вантажів і пасажирів.

У 1998 р. святкування 125-річчя Придніпровської залізниці.

Сьогодення Придніпровської залізниці

Історія Придніпровської залізниці починається з 15 листопада 1873 р. Саме тоді на станцію Катеринослав - так називалася теперішня станція Нижньодніпровськ - прибув перший пасажирський поїзд зі станції Синельникове, який мав у своєму складі всього два вагони.

З часом, завдяки зростанню видобутку кам’яного вугілля Донбасу, залізних руд Криворіжжя та енергійним діям катеринославського громадського діяча О.М.Поля, який піклувався за будівництво залізниці для зв’язку Криворізького рудного і Донецького кам’яновугільного басейнів, було вирішено продовжити будівництво залізниці за державні кошти.

На сьогоднішній день Придніпровська залізниця обслуговує Дніпропетровську і Запорізьку області, Автономну республіку Крим та окремі райони ще п’яти областей України. Загальна протяжність її становить понад 3250 км, з них 58,3% електрифіковано, 83,5% колій обладнано автоматичним регулюванням руху, 90% станцій мають електричну централізацію. До складу залізниці входять чотири дирекції залізничних перевезень, перевізна робота виконується 244 станціями, з них чотири -  сортувальні, сім - пасажирські, 67 – вантажні та 19 - дільничні.

На цей час усі підрозділи залізниці працюють над виконанням державних та галузевих програм розвитку залізничного транспорту, спрямованих на підвищення надійності роботи транспортного конвеєра, поліпшення якісних і об’ємних показників, підвищення рівня сервісного обслуговування.

Проведено реформування структури управління: Дніпропетровське державне підприємство по перевезенню вантажів та пасажирів, Криворізький, Запорізький та Кримський відділки залізниці реорганізовані в Дирекції залізничних перевезень, а всі служби, крім комерційної, госпрозрахункові з підпорядкуванням структурних підрозділів.

Впродовж останніх років по станціях впроваджено 13 систем МСКУ "Навігатор" (три системи у 2000 р.), 56 комплектів автоматизованих пристроїв для закріплення рухомого складу на станційних коліях типу АСУЗ Р-65 (у тому числі сім комплектів по типу РНЗ-2; у 2000 р. впроваджено 13 пристроїв), фотоелектронні пристрої для підвищення пильності чергового по станції при здійсненні контролю за рухом по коліях, на яких виконуються роботи (впроваджено на 35 станціях).

У 1998-2000 рр. на залізниці впроваджено технологію глибокого очищення щебеню при проведенні капітально-оздоровчих робіт з ремонту колії з використанням машин RM-80 фірми "Пляссер".

Починаючи з 1996 р., щорічно на залізниці проводиться комплекс заходів щодо зниження інтенсивності зношення пари "рейка-колесо". Впроваджено нові технології відновлення колісних пар вантажних вагонів - це плазмове зміцнення та наплавлення гребенів колісних пар.

Проведення лубрикації в локомотивному господарстві дозволило збільшити ресурс бандажів колісних пар у 1,5 рази, а за рахунок наплавлення гребенів колісних пар вантажних вагонів за рік економиться в середньому 25 нових колісних пар.

Наприкінці 2000 р. і на початку 2001 р. введено в експлуатацію два електропоїзди підвищеної комфортності та швидкості Дніпропетровськ - Нікополь та Запоріжжя - Лозова. У майбутньому планується введення ще двох таких поїздів. Таким чином, підтверджується дієва взаємодія залізниці з органами місцевої влади по забезпеченню транспортного обслуговування регіонів.

В умовах депо освоєно виконання капітально-відновлювальних ремонтів пасажирських вагонів за іспанською технологією, напіввагонів та цистерн.

Протягом останніх років на залізниці вдосконалено телефонний зв’язок шляхом впровадження системи телефонного зв’язку типу "Hycom-125", "Hycom-130", "Hycom-150";

Введена в роботу АТС системи SI-2000 по станції Сімферополь, Дніпропетровський вузол - на 8112 номерів, Синельниківський вузол - на 1704 номери, АТС "Квант" на станції Кривий Ріг-Головний з перспективною ємністю 4000 номерів.

У виробничих процесах задіяні 50 різних автоматизованих систем керування, сотні робочих місць. Допомагають значно покращити технологію перевезень і  підвищити оперативність керування системи оперативного управління перевезеннями (АСОУП) та управління роботою сортувальної станції (АСУСС). Удвічі, а в деяких випадках і втричі, підвищила продуктивність роботи білетних касирів автоматизо­вана система керування бронюванням та продажем місць в пасажирських поїздах "Експрес-2". Також були автоматизовані місткі бухгалтерські та фінансові операції, статистична і оперативна звітність, облік витрат електроенергії та палива.

За роки незалежності впроваджена мікропроцесорна система кодового управління "Навігатор" для телеуправління станціями, віддаленими районами станцій, роз’їздами. Ці системи впроваджені з метою доповнення існуючих систем автоматики і надання можливості управління колійними пристроями та контролю поїздної ситуації, а також вивільнення оперативного персоналу шляхом передачі їхніх функцій управління і контролю персоналу розпоряджувальних станцій для забезпечення безпеки руху поїздів.

Для забезпечення надійності та безпечності роботи станцій впроваджено пристрої для закріплення рухомого складу на приймально-відправних коліях (АСУЗ Р-65):

• Кривий Ріг-Сортувальний - 9 комплектів;
• П’ятихатки-Стикова -16 комплектів;
• Нижньодніпровськ-Вузол - 6 комплектів;
• Мудрьона - 6 комплектів;
• Грековата - 3 комплекти;
• Батуринська - 10 комплектів;
• Кривий Ріг-Головний - 4 комплекти;

Усього - 56 комплектів.

Готується до впровадження програмно-апаратний комплекс мікропроцесорної системи диспетчерської централізації "Каскад" для дільниць Джанкой-Вадим, Джанкой-Керч. Ці комплекси підвищать пропускну спроможність залізниці, забезпечать безпеку руху та диспетчерське керування об’єктами автоматики.

Впроваджені щебеневоочищувальні машини RM-80 в КМС-202 станції Верхівцеве дозволяють очищувати баласт без зняття колійної решітки та економити щебінь при виконанні ремонту колії. До впровадження машини на 1 км колії витрачалося 1000 м ³ щебеню, а із застосуванням машини -  800 м³ щебеню за високої якості ремонтних робіт та умов праці.

У 2001 р. дві машини за чотири місяці обробили 42 км колії при плані на весь рік - 50 км. Впровадження виправочно-підбивочної машини "УНІМАТ-компакт" забезпечує якість і велику продуктивність.

Введення в дію динамічного стабілізатора ДГС-62, який визначає локальну спрямованість колії, дозволило якісно і локально ремонтувати колію. Після застосування стабілізатора поїзди відразу можуть прямувати з установленою швидкістю.

Автоматизоване робоче місце енергодиспетчера (АРМ) було впроваджено в шести дистанціях електропостачання (ЕЧ-1, ЕЧ-2, ЕЧ-3, ЕЧ-4, ЕЧ-5, ЕЧ-6). Це нововведення дозволило значно підвищити надійність енергодиспетчерського управління, а також замінити застарілу систему телемеханіки ЕСТ-62 "Лісна". На Павлоградській тяговій підстанції вищеназвана система відпрацювала три роки без несправностей, що підтверджує її високу технічну надійність.

Також на тяговій підстанції Павлоградської дистанції електропостачання впроваджена система обліку електроенергії із застосуванням багатофункціональних лічильників "Альфа", що дозволяє диспетчеру електропостачання контролювати витрати електричної енергії за будь-який проміжок часу.

На енергодиспетчерському пункті ЕЧ-7 з січня 2000 р. знаходиться в експлуатації малогабаритний щит телесигналізації, що дозволив вивільнити корисну площу приміщення, а його експлуатаційні характеристики підтвердили високу надійність нового обладнання. Роботи в цьому напрямку продовжуються у Запорізькій дистанції електропостачання і у 2001 р. буде введено в дію малогабаритний щит.

У дистанціях електропостачання використовують чотири бурових механізми для розробки котлованів під опори, що дозволяє значно підвищити рівень механізації монтажних робіт.

У пасажирських вагонних депо Дніпропетровськ та Синельникове-1 у 2000 р. освоєно капітальний відновлювальний ремонт купейних, типу "СВ" та плацкартних вагонів.

Капітально-відновлювальний ремонт (КВР) виконується з повним розбиранням вагона, після його обстеження фахівцями Кременчуцького НДІ вагонобудування на придатність до подальшої експлуатації елементів кузова та візків.

При КВР застосовуються сучасні методи ремонту кузова і внутрішнього обладнання. При цьому використовуються сучасні матеріали для виготовлення внутрішньої обшивки (підлоги, стін, стелі), які стійкі до псування та горіння.

Систему кондиціювання повітря ремонтують із проведенням заміни застарілих компресорів німецького виробництва на компресори Мелітопольського компресорного заводу. Повністю змінено інтер’єр вагона, застосовуються більш привабливі оздоблювальні матеріали, світильники.

Крім КВР вагонів для перевезення пасажирів, у вагонному депо Дніпропетровськ у 2000 р. було відремонтовано вагон-ресторан - повністю змінено його інтер’єр. Тепер там знаходиться стійка бару, є відеомагнітофон. Завдяки застосуванню найсучаснішого електричного кухонного обладнання значно покращились умови для приготування їжі.

Вагон "СВ" та вагон-ресторан, які були відремонтовані у Дніпропетровському вагонному депо в обсязі КВР, наприкінці 2000 р. отримали перші місця на виставці, що проходила на станції Київ-Московський.

За роки незалежності було капітально відремонтовано понад 10 вокзалів. Це дало змогу покращити умови перебування та очікування для пасажирів. Відкрито сервісні центри і зали очікування підвищеної комфортності, де пасажири можуть подивитися телевізор, випити кави, зателефонувати до будь-якого міста чи іншої країни, відправити факс, зробити ксерокопію, скористатися кімнатою для переговорів. У кімнатах відпочинку та привокзальних готелях після ремонту створені більш комфортні умови для відпочинку.

У вагонному депо Запоріжжя-Ліве освоєно капітальний ремонт великовантажних транспортерів (до цього капітальний ремонт великовантажних транспорте­рів не виконувався).

Введені в дію вагонозбірні цехи у вагонних депо Пологи та Запоріжжя-Ліве, що дозволило збільшити потужність депо при виконанні деповських ремонтів вантажних вагонів.

Завдяки впровадженню автоматизованої установки по підбору роликових підшипників букс колісних пар підвищилась точність підбору роликів, продуктивність праці, зменшилось застосування ручної праці. Після впровадження установки для зміцнення гребенів колісних пар (ТОПАС) у вагонних депо Дніпродзержинськ та Нижньодніпровськ-Вузол продовжено термін експлуатації колісних пар. З часу введення їх в дію (1999-2000 рр.) зміцнено гребені понад 6500 колісних пар.

Завершено монтаж та налагодження обладнання по відпаленню та наплавленню гребенів колісних пар у вагонному депо Мудрьона та П’ятихатки. До кінця року передбачено провести відпалення 10 тис. та наплавлення 6 тис. гребенів колісних пар.

Одним з найважливіших завдань, які залізниця вирішує на сьогодні, є робота з вагонами, що належать іншим державам. Паралельно розробляється і впроваджується "Контейнерна модель залізниці".

Розпочато проектування і розробку системи АСК ВП УЗ (Автоматизована система керування вантажними перевезеннями Укрзалізниці), що прийде на зміну всім діючим системам АСУ транспортом, враховуючи і АСОУП. Основними особливостями цієї системи є використання сучасних програмно-технічних засобів та інтегрування інформаційних технологій.

У 2000 р. на базі інформаційної системи з використанням системи управління базами даних та інтернет-технологій створено АРМ керівника, у якому щодня надається оперативна інформація про роботу залізниці, платежі, стан господарських договорів, інформація по дебіторах-кредиторах та інші показники, які дають можливість стежити за динамікою функціонування залізниці. З 2000 р. розпочато роботи з впровадження АРМ товарного касира, що дало змогу змінити технологію доставки інформації з місць її зародження (товарних контор стацій) в ЄК ІОДВ, вилучивши з процесу передачі інформації ТехПД як проміжної ланки, що створювала затримки на дві-три доби.

На інформаційно-статистичному центрі залізниці проводиться робота з подальшої автоматизації бухгалтерського обліку в бухгалтеріях підприємств та служб залізниці. Починаючи з річного звіту за 1999 р., на всіх залізницях та в Укрзалізниці впроваджена та експлуатується програма "Автоматизація зведеного фінансового звіту" розробки ІСЦ Придніпровської залізниці.

Перехід на сучасні інформаційні технології, розвиток яких у світі особливо сильно спостерігається в останні роки, неможливий без переходу на більш потужні технічні засоби. На ІСЦ велика увага приділяється технічному переобладнанню. На місце морально застарілої техніки прийшли обчислювальні комплекси на базі сучасного обладнання фірм COMPAREX, IBM. Майже 500 робочих місць обладнані персональними електронно-обчислювальними машинами (ПЕОМ). Впроваджується сучасне обладнання для мереж передачі даних.

На основі МДП впроваджено систему електронного документообігу Lotus Notes, яку широко використовують понад 500 абонентів Придніпровської залізниці.

Важливим кроком у розвитку інформатизації залізниці стало підключення до всесвітньої мережі Internet, що дає можливість працівникам залізниці використовувати в роботі новітні досягнення та світовий досвід з багатьох питань.

По території Придніпровської залізниці проходить транспортний коридор, яким перевозяться нафтопродукти. Залізниця обслуговує під'їзні колії нафтопереробних підприємств по станціях Айвазовська, Камишова Бухта.

Станція Айвазовська обслуговує під'їзну колію "Феодосійського підприємства по переробці нафтопродуктів". Технологічні можливості цього підприємства дозволяють за добу переробляти 288 вагонів сирої нафти. Фронти вивантаження оснащені зливними насосами. Для розігріву вантажів установлено електророгатини. Одночасно розігріваються 30 цистерн за місткістю фронту.

Станція Камишова Бухта обслуговує під'їзну колію ТОВ "Югторсан". Вивантаження мазуту здійснюється на двох фронтах, одночасно можуть зливатися 24 цистерни. Потужність зливних насосів від 250-800 м³ / год. До фронтів вивантаження мазуту і вакуумного газойля підведені гнучкі труби для розігріву вантажів парою.