Одеська залізниця - важлива складова єдиного транспортного конвеєра південного заходу України і є найважливішою складовою частиною залізничного транспорту держави. На її долю припадає майже 20% вантажообігу, більш 16% пасажирообігу залізниць країни.

Залізниця пролягає по території шести областей: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Черкаської, Кіровоградської і Вінницької.

Головна особливість Одеської залізниці - її приморське і прикордонне положення. У регіоні Одеської залізниці розташовані великі морські та річкові порти. Таким чином, забезпечуються зовнішні транспортно-економічні зв'язки з більш ніж 70 країнами світу.

Історія створення Одеської залізниці

Одеська залiзниця проcтягнулась бiльше нiж на 4200 км, а починалась вона з першої дiльницi, протяжністю 222,52 версти вiд Одеси до Балти з вiдгалуженням вiд Роздiльної до Кучургана та з гiлкою до карантинної пристанi в Одесi. 3 грудня 1865 р. вiдбулося урочисте вiдкриття залiзницi. Як самостiйний механiзм Одеська залiзниця проiснувала 13 рокiв i з 1878 року ввiйшла до складу акцiонерного товариства Пiвденно-Захiдних залiзниць.

У 1936 р. Одеська залiзниця знову видiлилась у самостiйну одиницю, але у 1953 р. у зв’язку з реорганiзацiєю була об’єднана з Кишинiвською i до 1979 р. носила назву Одесько-Кишинiвська.

У 1976 р. Одеську залiзницю за великi успiхи, досягнутi у виконаннi завдань з перевезення вантажiв та пасажирiв, нагороджено орденом Трудового Червоного Прапору.

У 1978 р. вiдбулося урочисте вiдкриття Мiжнародного паромного комплексу Iллiчiвськ-Варна.

З 1979 р. магiстралi знову було повернуто первiсну назву - Одеська залізниця, а з її складу видiлена самостiйна Молдавська залiзниця.

З 1992  р. Одеська залiзниця функцiонує у складi Укрзалiзницi.

У 1993-2000 рр. було реорганiзовано Одеське, Шевченкiвське, Знам’янське, Херсонське вiддiлення і Гайворонський пiдвiддiл, а також створено Одеську, Шевченкiвську, Знам’янську, Херсонську і Гайворонську дирекцiї з залiзничних перевезень.

1994 р. - початок створення галузевих служб (господарств) в управлiннi залiзницi.

У 1992-1999 рр. електрифiковано та введено до експлуатацiї дiльницi Помiчна-Котовськ-Роздiльна, Вапнярка-Котовськ-Роздiльна, Кучурган-Роздiльна, Пересип-Одеса-Порт. Електрифiковано п’ять колiй у Пiвденному парку ст. Одеса-Застава-I. Протяжнiсть електрифiкованих лiнiй - 1708 км, що становить 39,9 % загальної протяжностi залiзницi.

У 1993-1995 рр. - створено єдиний диспетчерський центр керування перевезеннями.

У 1997 р. в Iллiчiвську та Одеському морському порту вiдкрито нові зерноперевантажувальні комплекси.

У 1998 р. на Одеськiй залiзницi введено фiрмове обслуговування пасажирiв у примiських поїздах.

У груднi 1998 р.-квiтнi 1999 р. встановлено паромний зв’язок вiд Одеси до Потi та Батумi.

У 1998 р. до складу залiзницi ввiйшли дiльницi Ренi та Болград Молдавської залiзницi. У 1997-1998 рр. вiдбулося вiдновлення та розвиток дiльницi Долинська-Помiчна.

У 1999 р. згiдно з програмою Укрзалiзницi на Одеськiй залiзницi вiдкриті та працюють сервiснi центри на вокзалах Одеса-Головна, Херсон, Миколаїв, Черкаси, Вапнярка, які надають понад 30 видiв послуг. Для полiпшення швидкостi придбання квиткiв до будь-якої станцiї та у зворотному напрямку, всi вузловi станцiї обладнано системою "Експрес-УЗ", а iншi включено до диспетчерських термiналiв.

У 2000-2001 рр. - реструктуризацiя господарств залiзницi.

На залiзницi продовжується вiдновлення та реорганiзацiя вокзалiв: Одеського, Вапнярського, Кіровоградського та Бiлгород-Днiстровського.

Програмою розвитку залiзницi до 2005 р. передбачається реконструкцiя та будiвництво до 100 об’єктiв  на загальну суму 194 млн 462 тис. грн.

Сьогодення Одеської залізниці

Одеська залізниця - важлива складова єдиного транспортного конвеєра південного заходу України, а також є найважливішою складовою частиною залізничного транспорту держави. На її долю припадає майже 20% вантажообігу, більше 16% пасажирообігу залізниць країни.

Залізниця пролягає по території шести областей: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Черкаської, Кіровоградської та Вінницької.

Головна особливість Одеської залізниці - її приморське і прикордонне положення. У регіоні Одеської магістралі розташовані великі морські порти: Одеський, Іллічівський, Миколаївський, Херсонський, Білгород-Дністровський, Ізмаїльський, Ренійський, Південний, Жовтневий, а також річкові порти: Черкаський, Херсонський, Миколаївський. Тут діє міжнародна поромна переправа за трьома напрямками: Іллічівськ-Варна, Іллічівськ-Поті, Іллічівськ-Батумі. Таким чином забезпечуються зовнішні транспортно-економічні зв'язки з більш ніж 70 країнами світу.

Одеська магістраль постійно шукає можливості для розвитку технічної бази, продовження електрифікації залізниці, поновлення колійного господарства, поліпшення сервісного обслуговування пасажирів, а також для підтримки об'єктів соціальної інфраструктури.

Колектив Одеської залізниці розв'язує актуальні завдання з ефективного використання виробничих потужностей, забезпечення техніко-технологічного переозброєння, а, отже, і з  підвищення безпеки руху поїздів, прискорення доставки пасажирів та вантажів. Реалізація програм розвитку залізниці відображена у реальних справах.

Особлива увага приділяється  здійсненню державних та галузевих програм розвитку залізничного транспорту.

Зокрема, на виконання Указу Президента України "Про рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 11 квітня 2000 року "Про стан залізничного транспорту України та заходи щодо забезпечення його ефективного функціонування", в 2000 р. було проведено атестацію керівників усіх рівнів, розроблено програму щодо оздоровлення фінансового стану, зниження дебіторської та кредиторської заборгованості. За виконанням цих показників встановлено щоденний контроль, що дало значне покращення результатів роботи. Розроблені і діють програми, що дають зниження енергоємності залізниці, практично не існує посередницьких структур, разом з правоохоронними органами на транспорті проводиться неухильна боротьба з правопорушниками та розкрадачами. За своєчасну та в повному обсязі сплату податків до бюджету, Одеську залізницю відзначено податковою адміністрацією України.

Встановлено контроль за виконанням Постанови Кабінету Міністрів України від 2.06.1998 р. №  769 "Про заходи державної підтримки залізничного транспорту":

• з 1997 р. передано у комунальну власність 776036 м кв. житла, культурні та дитячі заклади;
• скорочені на 1% питомі витрати енергоресурсів на забезпечення тяги поїздів;
• зведено до мінімуму бартерні операції, а також вжиті всі інші необхідні заходи.

Для забезпечення стабільної роботи станцій, що обслуговують порти, розроблена і діє "Програма перспективного розвитку транспортних вузлів Іллічівськ, Одеса, Берегова".

Успішно діють програми по боротьбі з правопорушеннями, штаб залізниці з контролю за вживанням енергоресурсів, перспективна програма по підвищенню рівня охорони праці, кадрові програми тощо. Усі без винятку господарства залізниці беруть участь в їхньому виконанні.

У зоні Одеської залізниці діють два транспортних коридори - "ТРАСЕК" і коридор № 9. На перспективу вирішується питання про функціонування коридору "Балтика – Чорне море" (Гданьськ – Одеса).

По коридору "ТРАСЕКА" здійснюється перевезення стратегічних вантажів: каспійської нафти, нафтопродуктів з Туркменістану, узбецької бавовни, зерна тощо. Будується зерновий термінал потужністю 1500 тис. т вантажів у рік, контейнерний термінал на 200 тис. контейнерів у рік великі складські приміщення у порту Поті.

За оцінками спеціалістів можливі обсяги перевезень вантажів поромною переправою Батумі-Поті-Іллічівськ досягнуть рівня 11-14 млн т, а на перспективу -  20-25 млн.т.

У напрямку Грузії (експорт) за перший квартал 2001 р. вантажів  поромною переправою перевезено 38,1 тис. т, що більше ніж у 2000 р. на 22,5 тис. т (або на 144,2 %). У напрямку України (імпорт) перевезено 6,5 тис. т вантажу, що більше ніж на 1,6 тис. т (або на 31,3 %).

Середнє завантажування порому за перший квартал 2001 р. у вагонах становить:

Поромна переправа, яка діє за участю Одеської залізниці, Поті-Батумі-Варна-Іллічівськ є складовою частиною міжнародного транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія ("ТРАСЕК"), до якого тяжіють країни Закавказзя (Азербайджан, Вірменія), Іран, Афганістан та інші країни Азії.

Провізна спроможність поромної переправи Батумі-Поті-Іллічівськ на сьогодні дорівнює 0,9 млн т (з використанням двох поромів). Провізна спроможність поромної переправи Баку-Туркменбаши з використанням п’яти поромів становить 2 млн т, що підкреслює реальність вантажопотоків через поромну переправу Іллічівськ-Поті-Батумі на рівні не нижче 1 млн т.

У зв`язку з розвитком Ренійського порту, як вільної економічної зони, необхідно вирішувати питання з`єднувальної лінії Ізмаїл-Рені для ліквідації збитків від перевезень вантажів у напрямку Ренійського порту через Молдову. У напрямку розвитку залізничних перевезень через транспортні коридори необхідно розвивати технічне оснащення прикордонних передавальних і митних перетинів державного кордону засобами догляду, перевантаження та деяких видів ремонту. Все це сприятиме підвищенню сервісу переробки вантажів і прискоренню їхньої доставки .

По дев’ятому транспортному коридору і коридору” ТРАСЕКА” колія укладена на залізобетонних шпалах, ширина колії –1520 см,  тип рейок - Р-65, устрій двохколійний. Коридори електрифіковані, забезпечені пристроями СЦБ.

Транспортний коридор № 9 – Гельсінки-Київ-Одеса (Іллічівськ)-Димитрівград-Александруполіс з доповненнями Санкт-Петербург-Псков-Гомель-Калінінград-Вільнюс-Каунас-Мінськ-Гомель-Київ. Його протяжність – 3400 км, по Україні - 1496 км.

Меморандум по коридору № 9 був підписаний у жовтні 1995 р. Основний напрямок по території України  -  від кордону з Білорусією через Чернігів і Київ до Одеси.

По цьому транспортному коридору йде інтенсивний вантажний і пасажирський рух. Експлуатації цієї ділянки (Вапнярка-Роздільна-Одеса-Іллічівськ) приділяється особлива увага. Ведеться реконструкція вокзалів, платформ, їхнє упорядкування, оснащення новими засобами зв’язку, додатковими послугами для пасажирів, зручними меблями, оргтехнікою тощо. Особливий контроль встановлений за утриманням колій, бездоганним додержанням міжремонтних термінів, також вживаються всі заходи для упорядкування "оксамитової" колії. Вантажопотік і пасажиропотік на цьому напрямку стабільні і мають тенденцію до росту.

У регіоні Одеської залізниці діють термінали типу "залізниця-море". Основні термінали розташовані в Одеській області (Іллічівський порт, Одеський порт, порт Південний, Ізмаїл). Є вони також у Миколаєві (порт Миколаїв, Жовтневий) і в Херсоні (Херсон-Порт).

Найбільший ріст вантажопереробки у 2000 р. порівняно з 1995 р. досягнуто у портах Південний – в 3,8 раза, в Іллічівському та Одеському – в 1,8 раза, у Миколаївському – в 2 рази.

За рахунок інвестицій планується будівництво нових і розширення діючих терміналів. Зокрема, по Одеському порту: будівництво комплексу з переробки міндобрив вартістю 30 млн грн., газового терміналу в нафтогавані  вартістю 4,3 млн.грн., комплексу з переробки та зберігання масла вартістю 165 млн грн. Сума передбачених інвестицій становить орієнтовно 200 млн грн.